Малорусские народные предания и рассказы

5 не.ка: саме чисте борошво ». А и.онах иаже: « щоб ти знав, з твовi муки, р;ариа, шо воиа пшени~на, проскур не мо~ .. ~- п.екти»­То сам и цее чув. ЧОJювiк десь то хтiв п.ох~.mтис~, mp в иуцi нема м11ша.чого г..... А воно бач пщевишна му~, то цо. проскур, вже й вевго,'l,на без мишачого Кlfрпичу .. (3)'бкова корчка, Ва.си.rьков. )''IIЗi\a. Записа.rъ в~ Мек'!~!JЪ). 9. ]JоJШИ. Юрьввi собаки. Шин у вовка суцiльна, а не так як проччо'i тварi, тим вiн 1I й не поверне. Вовчиця тiки раз (в жизнi) ви­во"е вовчинит i виво,~~;е стiви, стiки не,11.i.в:ь ивисо'iду с мас.в:яною. Ср. ЧJб. 11 51. (A.r,. 1· И-ра). Во:uии це Юрьввi собаки. От я шо чув: раз im.в:o lf.ВВ чо­zовiки; один каже: ХОАiм, 11.е вебудь заночувмо, бо я воввiв боюсь, а ~РJГВЙ· ва;ве: s еа.:и о~ чомрёх о.l;iб•юс.ъ.-Ш, каае, давай. аа­ночуlмо, Бог ёrо авятий эва, mo me бylf,.e. -Бу~J.е те., iпо а знаю. -От той~ mo не боявсь1-пiшов собi шляхом. а той.. mo боiПIСь, пimов на :воговь, шо свiтивсь на степу. Прих01t.е. до воrню, аж так оовкiв тава си.в:а, а п.освре,r,инi- Юрiй 'iсти 1111. варе.-Не бiйсп. каже, чоловiче; вони тебе не займуть. Вiд кira ти?-Вiн i роск~~ав, яs JIOAIИ ЙЦI/IИ в двох.-~, цааrе, ~а.жr: ~Jде, Бог m~ зиа. що1 а вi~ каже: буде те, що я. сам зкаю. От Юрiй i пос.в:ав чо.тирох вовпiв 1 uребiг.ають вони. ва:аад: не JJЗJI:.В:И. Послав вiн ще шiсть i ti не :J;J_знли; пос.11ав вiн дванадцятъ,­так тi вже й розiрва.1и. Це ёму так Бог поробив за те~ шо вiн кааа.в: -са,.м- знаю, шо буде, ~ Т& Б не годиться ка:аать, а треба казать: Бrде, як Бог ,'l,асть. (А.rекс. J., Парубопъ. Зuпис. И-ра). 10. Медвtдь. А ведviдь то з мел:ника. Бачете ше то тодi, як Бог ходи~ по землi~ i йwов вiн tWpeз греблщ~ мыник ~ивep.IJJB кожуха тай не знав, хто то ЙАе; Jr.уив.в так трох~ подурiти, i ,рихвув напротЬl! Бщ'Rt в • ЩIJСТУ: «~»1.- БQr ёму й каже: ,будеш ~Q