Сад божественних пісень. Афоризми
книга

Сад божественних пісень. Афоризми

Автор: Григорий Сковорода

Форматы: PDF, EPUB, FB2

Издательство: Мультимедийное Издательство Стрельбицкого

Год: 2013

Место издания: Киев

Страниц: 51

Артикул: 37086

Возрастная маркировка: 6+

Электронная книга
39

Краткая аннотация книги "Сад божественних пісень. Афоризми"

До книги увійшла збірка «Сад божественних пісень» — неперевершені вірші Григорія Савича Сковороди, самобутнього мислителя XVIII сторіччя, музиканта та педагога, родоначальника російської релігійної філософії. Вислови Сковороди з різних його творів здобули популярність, з них складено чимало збірок афоризмів. Деякі влучні афоризми, що вийшли з-під пера цієї дивної людини, також представлено на сторінках цієї книги. Твори, з яких складається «Сад божественних пісень», можна назвати лірико-філософським щоденником, на сторінках якого відобразилися роздуми, настрій, релігійний досвід та прагнення Григорія Сковороди. Філософ зауважував, що його «Сад» проріс із того зернятка, що посіяно Священним Писанням.

Содержание книги "Сад божественних пісень. Афоризми"


Григорій Савич Сковорода. Сад божественних пісень. Афоризми
Сад божественних пісень
Пісня 1-ша
Пісня 2-га
Пісня 3-тя
Пісня 4-та
Пісня 5-та
Пісня 6-та
Пісня 7-ма
Пісня 8-ма
Пісня 9-та
Пісня 10-та
Пісня 11-та
Пісня 12-та
Пісня 13-та
Пісня 14-та
Пісня 15-та
Пісня 16-та
Пісня 17-та
Пісня 18-та
Пісня 19-та
Пісня 20-та
Пісня 21-ша
Пісня 22-га
Пісня 23-тя
Пісня 24-та
Пісня 25-та
Пісня 26-та
Пісня 27-ма
Пісня 28-ма
Пісня 29-та
Пісня 30-та
МЕЛОДІЯ
Афоризми
Примечания

Все отзывы о книге Сад божественних пісень. Афоризми

Чтобы оставить отзыв, зарегистрируйтесь или войдите

Отрывок из книги Сад божественних пісень. Афоризми

Пісня 12-та Iз цього зерна: "Блаженнi вбогi духом" [29], тобто "Премудрiсть книжникав доброчасностi святкування, а коли умаляеється в дiяннях cвoїx,упремудриться" (Сирах). "Змалiйте i розумiйте..." [30]. В город не пiду багатий - на полях я буду жить, Biк свiй буду коротати там, де тихо час бiжить. О дiброво, о зелена! Моя матiнко свята! В тобi радiсть звеселнна тишу, спокiй розгорта. Бо мiста, хоча й високi, в море розпачу штовхнуть, А ворота, хоч широкi, у неволю заведуть. О дiброво, о зелена! Моя матiнко свята! В тобi радiсть звеселенна тишу, спокiй розгорта. Hi, не хочу їздить в море, красних не вiзьму одеж, Бо вони ховають горе, сум, сум'яття, страх без меж. О дiброво, о зелена! Моя матiнко свята! В тобi радiсть звеселенна тишу, спокiй розгорта. Йти гидую з барабаном завойовувать мiста Чи лякать цивiльним саном, щоб хилилась бiднота. О дiброво, о зелена! Моя матiнко свята! В тобi радiсть звеселенна тишу, спокiй розгорта. Не бажаю наук нових, крiм здорового ума, Kpiм розумностей Христових, бо солодкiсть там сама. О дiброво, о зелена! Моя матiнко свята! В тобi радiсть звеселенна тишу, спокiй розгорта. I нiчого не бажаю, окрiм хлiба та води, Вбогiсть приятелем маю - з нею ми давно свати.18