Захар Беркут
книга

Захар Беркут

Автор: Иван Франко

Форматы: PDF, EPUB, FB2

Издательство: Мультимедийное Издательство Стрельбицкого

Год: 2013

Место издания: Киев

Страниц: 157

Артикул: 37095

Возрастная маркировка: 12+

Электронная книга
29

Краткая аннотация книги "Захар Беркут"

«Захар Беркут» — це незабутня пригодницька повість Івана Яковича Франка, видатного українського письменника, поета та дослідника, номінанта Нобелівської премії. Дії повісті відбуваються на тлі історичних подій — боротьби карпатського населення з монгольськими загарбниками. У ці нелегкі та криваві часи Максим, син голови місцевої громади Захара Беркута, закохується у Мирославу, доньку прибулого боярина. Але батько Мирослави категорично проти їх шлюбу, він намагається отримати владу над місцевими мешканцями і вирішується на військову зраду…

Содержание книги "Захар Беркут"


Iван Якович Франко. Захар Беркут
I
ІI
ІIІ
ІV
V
VI
VII
VIII
IX

Все отзывы о книге Захар Беркут

Чтобы оставить отзыв, зарегистрируйтесь или войдите

Отрывок из книги Захар Беркут

для своїх тухольських гостей братерську гостину. Але відповідьдружинників на його питання зовсім не вдоволила й не заспокоїла Максима. Боярин учора рано виїхав з донькою, але куди, за чим, коли верне - незнати. Велів їм виступити вороже проти тухольців, але, чи то побачивши їхпонурі неохочі лиця, чи то, може, повзявши яку іншу думку, урвав бесіду йвід'їхав. От і все, що дізнався Максим від нових союзників. Очевидна річ,що такі вісті мусили відразу закаламутити його чисту радість, ба навітькинути тінь якогось підозріння на дружинників. Що се таке? Чи не криється втім яка зрада? Чи не хоче боярин зловити їх у яку засідку? Але, не хотячивсім уголос виявляти свого підозріння, Максим шепнув тільки деяким ізсвоїх товаришів, щоб малися на бачності, а сам почав пильно і уважнопереглядати весь дім від гори аж до долу, не минаючи ні одної скритки, ніодного закамарка. Ніде не було нічого підозреного. - Гарна будова! - сказав Максим до дружинників, що заставляли столи. -Але що ж, ми мусимо її розібрати. Звісна річ, ми не будемо її ні валити, ніпалити, але зложимо все порядно на купу, щоб боярин, коли запотребує,міг собі все те забрати. І все добро його мусить бути йому схоронене вцілості. Тим часом дружинники повиносили до сіней велиш дубові столи ізсвітлиці, прикрили їх білою скатертю і заставили всілякою стравою ймедом. Серед радісних окликів і співів почалася гостина. Тільки ж чимдовше сиділи молодці за столами, чим більше їли й пили, тим більшещезала якось їх радість і веселість. І хоч мед пінився в точених дерев'янихкубках, хоч м'ясо, печене на рожнах, димилось на дерев'яних тарілках, хочащирі, товариські слова гомоніли від одного кінця стола до другого, товсе-таки таємно тремтіли чогось усі серця, немов дожидали якоїсьстрашної вісті. Дивна недослідна, а всім чутна тривога висіла в повітрі. Чистіни боярського дому давили вільних громадян?.. Ось устав один із боярських дружинників і, піднімаючи вгору кубок, повенпінистого меду, почав говорити: - Браття!...